Кодеин Purple Drank Сунжа

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ей, бро, я тут хочу рассказать тебе о моих приключениях, когда я попал в сети наркотиков и погрузился в мир безумия. Готовься, это будет отпад!

Все началось с того, что я услышал от своего приятеля, что в нашем городе есть закладки по дешевке. Конечно, я решил попробовать, ведь какая жизнь без экстрима? Я сделал свой первый заказ и через пару дней мне доставили настоящий гашиш. Брат, это было что-то невероятное! Мне хотелось вбухаться, вдыхать этот сладкий дым и отдаваться настоящему экстазу.

Целый день я провел в своей комнате, наслаждаясь паром, который заполнил все пространство. Я включил свой любимый трек хэви-метала и начал мощно рубить на пианино. Чувствовалось, словно я стал одной с музыкой. Я чувствовал себя настоящей металлической балдой, ощущал, как гитары рвутся сквозь мои вены, а ритм проникает в самое сердце.

Не хотелось останавливаться, все больше и больше гашиша уходило в дым, все больше закладок я делал и все больше погружался в этот темный, запредельный мир. Что-то странное происходило со мной. Во время игры на пианино я забывал о себе, словно наркотики брали надо мной верх. Я словно становился другим человеком, мои руки становились быстрее, пальцы летели по клавишам, а музыка становилась все громче и сумасшедше.

Масло, которое я употреблял, добавляло в мою игру еще больше восторга и безумства. Я чувствовал, как оно проникает в мои кровеносные сосуды, кружит в голове и позволяет моим музыкальным идеям рождаться и воплощаться в жизнь на свет. Брат, это было что-то невероятное!

Все чаще и чаще я наркотика позволял себе торкнуться, погружался в наркотическое опьянение и отдавался полностью музыке своей болезненной души. Я уже не был просто человеком, я стал живым олицетворением музыки. Мой внешний вид стал все меняться: бледная кожа, похудение, шаткий ход, словно я стал хмурью. Хмурь - это было слово, которое меня описывало в полной мере.

Мои друзья начали переживать за меня, говорили, что я себе вредю, что все это не приведет к добру. Но я не обращал на них внимания. Я был слишком погружен в свою музыку, в свой мир безумия. Ничто не могло меня остановить, я был балдой, связанной с музыкой и наркотиками. И помни, что зависимость - это путь только к разрушению и несчастью.